Вписка на снегу и грибы: моя неделя без остановки
Здорово, чувачки! Вот вам рассказ про одно сумасшествие, что со мной произошло, и теперь я вам его пишу. Давайте начнем.
Ну, вы знаете, я всегда был химиком, который гонялся за новыми видами кайфа и отходил на закладках. Но это случай с грибами - то, что я не мог забыть. Вот так получилось я купил псилоцибиновые грибы. Только догадываетесь, что произошло? Я не мог остановиться, друзья! Эти грибы - чистый порох для моего мозга, и я утопал в них несколько дней.
Сначала, когда я взял грибы, я даже не подозревал, что они так сильно могут мутить голову. Знаете, я пробовал всякую дрянь в жизни, но это был совершенно иной уровень. Первый день - норм, просто хилл на роликах, весь такой безумно счастливый. Но когда я решил повторить опыт во второй раз... Тут началось самое интересное.
Точно так же я сделал закладку, сел и начал ждать кайфа. Но... ничего не происходило. Я не понимал, что не так, и поэтому решил взять еще одну закладку. Это было роковым решением, друзья! Внезапно грибы приняли контроль над моим сознанием.
С того момента я просто сношался со снегом и грибами, не разговаривая с реальностью. Я вообще не понимал, сколько времени прошло, и моя реальность превратилась в какой-то чертов эксперимент со временем.
Представьте, я проснулся на пятие сутки без сна, и меня по-прежнему штырило. Я не мог поверить, что снова привалило. Я взял еще грибов, и пошел на вписку. Был такой дурак, что даже не понимал, какое количество я съел. Брэйнфак-момент, а чего уж теперь делать?
Честно говоря, я не помню, что произошло в эти дни, потому что все было мутно, как чертов сон после катушек. Я буквально проскакивал между мирами, и то, что было реальным, менялось каждую секунду. Знаете, как в фильмах про порталы? Ну, у меня было что-то вроде этого, только с грибами, а не с технологией. Чувствовал себя главным героем в каком-то чертовом фантастическом боевике, да и понятия об опасности терял. Типичная химическая тусовка, однако.
И, снова, я не мог остановиться. На пятый день я взял таблетку эфедрона, чтобы разогнать себя, и это действительно добавило пороху в мою систему. Я начал сходить с ума, прям вот, на глазах всех. Смеялся, когда все плакали, и плакал, когда все смеялись. Но самое смешное в этой истории - то, что я даже не понимал, что со мной творится. Бурное чередование эмоций, галлюцинации нон-стопом - единственная реальность, которую я знал.
И, наконец, через неделю грибного безумия, все закончилось. Я вписался на вечеринку с ночевкой, и именно там стало понятно, что искалечился я до такой степени, что ничего не понимал. Люди смотрели на меня, как на чудовище, и я просто пытался объяснить, что я "такой силен", что прожил целую неделю без сна. Понимаете, какая хрень!
Честно говоря, теперь, когда я это пишу, я понимаю, что был полным идиотом. Грибы - это не шутки, и тебе стоит быть осторожным с такими штуками. Они могут унести тебя в другую реальность, и ты можешь потеряться среди этих галлюцинаций и эфедронов. Добавьте к этому снег (кокаин) и ты вообще плохо кончит. Ну а я оттянулся на всех сферах: и в голове, и со своим телом.
В общем, ребята, моя история с грибами - это исчерпывающий пример того, как химик может уйти слишком далеко. На самом деле, это все, что я могу сказать на эту тему.
Чтобы никто не подумал, что я страдаю посттравматическим синдромом и изменил жизненную позицию, я не остановился с другими наркотиками. Просто это был мой важный урок, который я должен был вынести из всего этого безумия. Химический кайф не стоит вашей жизни.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
